gototopgototop

Политика > 13-й этаж

grominfo.eu

Избирательный кодекс с элементами неожиданности, или Как коалиция сама себя переиграла

Среда, 08.11.2017 11:05
E-mail Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии "Ура! Закон об открытых списках принят в первом чтении! Еще не победа, но серьезное движение вперед! За две недели готовимся ко второму чтению", – возвышенно писал во вторник в своем Facebook депутат НФ Леонид Емец.

За несколько минут до появления этого поста Верховная Рада неожиданно для многих поддержала в первом чтении Избирательный кодекс авторства собственно Емца, спикера Андрея Парубия и депутата от БПП Александра Черненко.

Ще вранці всі співрозмовники УП у фракціях коаліції пророкували цьому законопроекту такий самий провал, як і всім виборчим законам, які Рада розглядала 19 жовтня після великої акції протесту.

Під час розгляду двох альтернативних проектів виборчих кодексів на ранковому засіданні у вівторок і справді виглядало, що шансів у них небагато. Проект депутата Валерія Писаренка спокійно провалили, давши за нього лише 102 голоси "за".

Але коли дійшло до розгляду проекту Парубія-Ємця-Черненка, то на табло засвітилися несподівані "226".

Ініціатори акцій протесту під Радою, які почалися 17 жовтня з вимогою, в тому числі, закону про відкриті партійні списки, заявили про свою #перемогу.

"Коли вас будуть питати, навіщо люди виходили під Верховну Раду, показуйте їм цей пост. У нас ще одна #перемога – Верховна Рада ухвалила в першому читанні Виборчий кодекс. На моїй пам'яті це найпрогресивніший закон про вибори за всю історію незалежності країни – пропорційна система з відкритими списками", – заявив, зокрема, депутат Мустафа Найєм.

От тільки насправді ситуація не така однозначна. Вівторкове голосування за зміни виборчого законодавства стало для коаліції дуже неприємним сюрпризом.

І тепер виборча реформа має навіть менше шансів бути схваленою в цілому, ніж до того.

"Кодекс Парубія"

Схвалений у першому читанні Виборчий кодекс авторства Парубія-Ємця-Черненка – це величезний і складний законопроект. Він об'єднує в собі все виборче законодавство: від обрання голови сільради до голосування за президента. Тож не дивно, що текст цього проекту займає ледь не 450 сторінок.

Зареєстрували його в Раді ще в лютому 2015 року, але з того часу він лежав без руху. З одного боку, у влади не було реального бажання змінювати виборчі правила, з іншого – опозиція не мала сил змінити ці правила самотужки.

Змусити Раду взятися до розгляду виборчих законів і справді змогла тільки велика акція під стінами парламенту. От тільки співрозмовники "Української правди" в усіх політичних таборах коаліції та її сателітів в один голос запевняли, що ніяких перспектив виборча реформа не має.

БПП і президент, у чиїх руках сконцентровано адмінресурс, зацікавлені у збережені мажоритарки на фоні падіння партійних рейтингів. Сателіти ж коаліції в особі груп "Відродження" та "Воля народу" ніколи за повернення чистої пропорційної системи не проголосують, бо складаються виключно з мажоритарників, які не дуже горять бажанням займатися великими партійними проектами.

Як пояснював УП один із впливових депутатів БПП, "цій Раді легше розпуститися, ніж проголосувати за скасування мажоритарки".

Чи не останнім і послідовним прихильником "пропорційки" у владі залишався спікер Андрій Парубій. Він до останнього намагався переконати президента згодитися на його проект Виборчого кодексу.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


"Парубій намагається переконати Порошенка, що його проект із регіональними відкритими списками – це дуже близько до мажоритарки, але водночас і "пропорційка". Але президент не дуже його слухає. Якщо за найближчі кілька тижнів його не вдасться вмовити, то ніяких виборчих змін не буде", – розповідали УП в оточенні спікера кілька тижнів тому.

Але коли у вівторок Рада таки проголосувала в першому читанні за Виборчий кодекс Парубія, – то це, на жаль, не було свідченням того, що Порошенко погодився змінювати виборчі правила.

Це було – не більше не менше – збігом кількох випадковостей.

БПП і НФ серйозно не мали наміру голосувати за Виборчий кодекс, але думали, що голосів все одно не буде. Тому частині депутатів можна натиснути "за", щоб вдати підтримку реформи.

"Та наші дурні загралися. Вони думали, що "Воля народу" не дасть, "Відродження" і "Опоблок" не голосуватимуть, то можна нам проголосувати, щоб потім казати, мовляв "дивіться, ми хотіли, ми намагались, але "риги" не дали". А ті взяли й "дали", – обурено розповідав УП один із депутатів "Народного фронту".

"Я не думаю, що цей закон зможе пройти Раду в другому читанні. Надто багато там складностей, при всій моїй повазі до Парубія. А зараз усі проголосували, як на мене, не подумавши. Просто всім хочеться подобатись виборцю", – припустив у свою чергу колишній голова фракції БПП Ігор Гринів.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Що стосується голосів "Опоблоку", яких він дав 26, то в розмові з УП співголова цієї фракції Вадим Новинський розповів, що їм байдуже, який варіант "пропорційки" буде запроваджено.

"Нам не принципово, чи списки будуть відкриті, чи закриті. Головне, щоб було запроваджено пропорційну систему, і влада не могла використовувати адмінресурс на округах", – пояснив він.

Але ключову роль у голосуванні Виборчого кодексу зіграли навіть не підтримка ОБ, а три голоси затятих противників скасування мажоритарки: Валентина Ничипоренка з "Відродження", та Сергія Мартиняка й Олександра Супруненка з "Волі народу".

Як запевнили УП в обох групах, усі троє депутатів "просто промахнулись" і випадково проголосували.

Якби хоч хтось із них "не промахнувся", то ні до якого другого читання Виборчий кодекс не дійшов би.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Суть змін

Загалом процедури і правила місцевих чи президентських виборів у згаданому законопроекті змінюються не дуже суттєво. Основна новація стосується виборів народних депутатів.

Пропонується повністю скасувати мажоритарку як таку і перейти до пропорційної системи. Але це буде не "чиста пропорційка" зразка 2007 року, коли партія укладає список, і за нього голосують по всій країні.

Автори Виборчого кодексу пропонують запровадити новацію, згідно з якою всю країну поділять на 27 регіональних округів. Вони відповідатимуть межам областей, за винятком Києва та Дніпропетровської області, де буде по два округи, та Південного округу, куди ввійде Херсонська область і весь Крим із Севастополем.

Партія на своєму з'їзді муситиме висунути загальнонаціональний список кандидатів. Частину депутатів із нього має бути вписано і в один з регіональних виборчих списків, з якими партія буде висуватися у кожному з 27 регіональних округів. Регіональний список має включати не менше 5 кандидатів.

Виборці на округах отримають бюлетень, де буде дві графи. У першій вони муситимуть вписати номер партії, за яку голосують. У другій графі виборець може (але не мусить) вписати номер того кандидата з регіонального списку, якого він підтримує. Якщо друга графа буде незаповненою, то голос просто врахують за партію.

Таким чином, виборець буде сам визначати, в якому порядку в регіональних списках партії будуть розташовуватися кандидати.

Прохідний бар'єр для партій пропонують встановити на рівні 4%. Якщо партія його долає, то вона допускається до розподілу мандатів.

Кількість місць у Раді буде визначатись теж за дуже непростою схемою. ЦВК має вирахувати так звану виборчу квоту – кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата.

Після цього кількість голосів партії в кожному окрузі ділять на виборчу квоту і отримують число кандидатів, які проходять у Раду.

Але це число буде цілим. Якщо до показника виборчої квоти не вистачатиме навіть 5-10 голосів, то партія своє додаткове місце не отримає. Тобто в кожному окрузі залишатимуться так звані невикористані голоси.

У проекті передбачено, що ЦВК має додати ці невикористані голоси партії з усіх 27 округів і знову поділити їх на виборчу квоту. Залежно від результату, партія отримає ще кілька додаткових мандатів, – але депутатами стануть уже кандидати не з регіональних, а із загальнонаціонального списку партії.



Зараз у влади, яка хотіла показати себе кращою, ніж є насправді, просто додалась одна публічна проблема – як "завалити" закон, не втративши рештки обличчя.

Але одностайність, з якою співрозмовники в обох фракціях коаліції переконували УП, що в цілому ці зміни ніхто не проголосує, дає підстави сказати, що голосів за друге читання Виборчого кодексу таки забракне.

Хоча, в одному можна погодитися з організаторами протестів під Радою – поки людей під стінами парламенту не було, виборчі закони не вносили навіть на розгляд сесійної зали. А тепер, хай навіть помилково, один із них проголосували в першому читанні.

І хто може гарантувати, що коаліція вчергове не "промахнеться", якщо на друге читання під Раду прийде кілька тисяч людей?